«Держава» в ОЧЕНЬ вольном переводе на украинский. Автор, похоже, не совсем понял суть вашего стихотворения. Или же посчитал главную мысль неочевидной и намеренно переиначил текст для большей «антисоветскости».
Ах, яка була держава! Ах, які були в ній люди! Гімн величний, без угаву, Діставав усіх і – всюди.
Ах, обличчя ті відверті, Радість в очах їхніх сяє: Скінчиться парад, до смерті Всі нап'ються – все, що мають.
Тріумфально йдучи маршем, З вишуканим інтервалом, Молодь присягала старшим, З досвідом катів в підвалах.
Не дільці та волоцюги Потрапляли в нас в кумири, А ідейні лиш злодюги – Світом бандитизм свій ширить.
Що ж поганого було в тім, Що «таваріщ» нам казали, Так знайоме слово нам всім, І тихенько гиготали.
В тім, що з нас одноклітинну Всіх амебу виробляли, Ту невидиму тварину, Мовчазну культивували.
В тім, що на вимоги владні Ми митців товкли у твані, І тупцяли безпорадні В реалізмі (соц.) поганім.
А яким був простір чистим, А яким – безхмарний обрій! Режисери з ницим хистом Нам байки знімали добрі.
А які пісні дзвеніли! Розпрямлялись просто спини, Рай під них ми дріботіли Будувать якийсь – десь згинув.
Головне було в піснях тих: Про свободу, мрії, злети, – Композиторів підвладних Труд й невільників-поетів.
Про дівчат, які квітками Розквітають під промінням В травні, про чекання мами Нас удома, в краї ріднім.
«Держава» в украинском переводе
Date: 2024-05-24 08:10 am (UTC)Ах, яка була держава!
Ах, які були в ній люди!
Гімн величний, без угаву,
Діставав усіх і – всюди.
Ах, обличчя ті відверті,
Радість в очах їхніх сяє:
Скінчиться парад, до смерті
Всі нап'ються – все, що мають.
Тріумфально йдучи маршем,
З вишуканим інтервалом,
Молодь присягала старшим,
З досвідом катів в підвалах.
Не дільці та волоцюги
Потрапляли в нас в кумири,
А ідейні лиш злодюги –
Світом бандитизм свій ширить.
Що ж поганого було в тім,
Що «таваріщ» нам казали,
Так знайоме слово нам всім,
І тихенько гиготали.
В тім, що з нас одноклітинну
Всіх амебу виробляли,
Ту невидиму тварину,
Мовчазну культивували.
В тім, що на вимоги владні
Ми митців товкли у твані,
І тупцяли безпорадні
В реалізмі (соц.) поганім.
А яким був простір чистим,
А яким – безхмарний обрій!
Режисери з ницим хистом
Нам байки знімали добрі.
А які пісні дзвеніли!
Розпрямлялись просто спини,
Рай під них ми дріботіли
Будувать якийсь – десь згинув.
Головне було в піснях тих:
Про свободу, мрії, злети, –
Композиторів підвладних
Труд й невільників-поетів.
Про дівчат, які квітками
Розквітають під промінням
В травні, про чекання мами
Нас удома, в краї ріднім.
Ще про гідність і відвагу
Та про друга ще зі школи ...
І кумач над нами стягів
Й свастика у білім колі ...
____________________________
Чтобы увидеть украинский вариант нужно смотреть последний комментарий. К сожалению прямая ссылка на него нормально не работает. Мне пришлось скролить.
https://m.facebook.com/365125280180398/posts/4085740854785470/?comment_id=402080552710529
Страница автора Павла Горбенко.
https://m.facebook.com/profile.php?id=100089616454088&__n=K